День 25 січня був багатим на творчі події у житті гадячан. Почався він з відкриття другого приміщення музичної школи, а закінчився двома концертами вокального квартету «Гетьман». Послухати відомий квартет загалом прийшло близько тисячі чоловік. Серед них були і давні шанувальники творчості, і ті, хто прийшов на «перше побачення». Скажу, що атмосферу, яка панувала у залі, важко передати словами. Справжній козацький дух чується і в назві квартету, і в манері виконання. О, які це потужні, чисті, красиві і, я б сказала, дисципліновані голоси! Кожна пісня співалася разом із глядачами, а кожен виступ супроводжувалася довгими щирими оплесками. Після концерту люди підходили до артистів, дякували, просили автографи. Поспілкувалися ми в короткій перерві між концертами. Отож знайомтеся: «Гетьман» - це п’ять веселих доброзичливих чоловіків. Народилися в різних куточках України: Петро Заєць - з Полтавщини, Андрій Кондратюк - з Полісся (Житомирщина), Геннадій Кас’яненко - із Запоріжжя, Петро Максимович - із прикордонної Волині, концертмейстер-баяніст Святослав Ільницький народився на Тернопільщині.

Творчий шлях колективу розпочався в Ансамблі Збройних Сил України. З 1996 року квартет «Гетьман» виступає як окремий музичний колектив.

Майстерне володіння голосом з неповторним тембром і великим діапазоном породжує самобутнє гармонійне багатоголосся.

«Гетьман» - бажаний гість у всіх концертних залах та на майданчиках України, брав участь в урядових концертах у Росії, Білорусі, Казахстані, Узбекистані, Болгарії, Португалії, Австрії, Швеції. На гастрольній мапі квартету - сольні концерти у Франції, Німеччині, Голландії, Норвегії, США, Канаді...

- У Гадячі у вас перший концерт?

Геннадій Кас’яненко: - Сольний концерт у цьому залі вперше. А для гадячан ми співаємо не вперше. Співали на відкритті кіноконцертного залу і ще раніше співали на центральній площі. Але ось такого контакту, який був ось на цьому концерті, не було. Гадяцький глядач нам знайомий. Тим більше, у вашому місті живуть рідні Петра Зайця, а отже гадячани нам - «родичі» (сміються - авт.).

- У чому квартет «Гетьман» найбільш цікавий і потужний?

Петро Заєць: - Думаємо, що наша освітня база, музичний досвід дозволяють вирішувати найскладніші творчі завдання. Критики не можуть визначити жанр, у якому працює «Гетьман»: ми співаємо оперну класику, романси, українські народні й сучасні естрадні пісні, співаємо в супроводі оркестрів, баяна, а-капела. Квартет сильний дружбою, декілька років ми працюємо майже в незмінному складі, «Гетьман» - одна сім’я, один кулак з п’яти чоловік. У цьому наша сила.

- За 21 рік творчої праці, що запам’яталося найбільше?

Петро Максимович: - Мабуть, зустріч з творчими, гарними людьми. Запам’ятовуються такі, як сьогодні, концерти, бо співаємо для рідних, близьких людей. Поїздки за кордоном. Це також залишило відбиток на нашому творчому житті.

- На сцені ви такі «живчики». Як вдається підтримувати чудову форму і звідки черпаєте енергію?

Андрій Кондратюк: - Це діагноз (сміються - авт.). Розумієте, це сцена, вона не пробачить фальшу. Ми такі і є. Українці - це така особлива людська порода, що у будь-якій життєвій ситуації - чи то біда чи радість – співають. І слава Богу, бо пісня тримає наш народ в етнічному колі. Без пісні, без танцю нас би вже забули. Це йде від наших батьків, дідів, від історії. Я дивився на Петра (Зайця - авт.) (його батько й мати сиділи у залі), з нього сім потів стекло за одну пісню, хоча він не вперше співає. Та для артиста найсерйозніший екзамен - співати, коли у залі сидять батьки, рідні. Це неначе на розжареній печі сидиш. Оця сцена - це наша мати, розумієте? Це святе місце. Ми тут не маємо права вийти «не в тому» стані чи не підготовленими. Тут потрібно бути відвертим перед глядачем, і якщо зал відповідає взаємністю, то ти молодець, а якщо ні – вибачай.

- Що побажаєте гадячанам?

Андрій Кондратюк: - Здоров’я, гарного настрою, щоб не хвилювалися за день прийдешній. Діти навчалися, жінки мали чоловіків, а чоловіки – жінок, а хто ще здоров’я має, то, може, ще й не по одній чи не по одному (сміються - авт.). Щоб все було по-людські. Щоб робота була, впевненість – її сьогодні не вистачає.

Петро Заєць: - Терпіння, благополуччя, щастя, злагоди й добра. Будьте здорові!

Геннадій Кас’яненко: - Щастя і в житті перемог. Щоб люди завжди перемагали всі свої негаразди, були з Богом.

Петро Максимович: - Усього самого найкращого: здоров’я, любові, добра і віри у завтрашній день.

Святослав Ільницький: - Я приєднуюся до тих гарних і щирих побажань своїх колег і побажаю гадячанам простого людського щастя, щоб і на роботі ладилося, і вдома. Здоров’я, світлого неба і до нових зустрічей. Сподіваємося на ще не одну зустріч у Гадячі.

- Спасибі вам за розмову.

Спілкувалася Альона Глік