Вони ніколи не були близькими подругами – ні в школі, ні пізніше, коли після навчання та обзаведення сім’ями обидві залишилися в тих селах, де й народилися, неподалік від Гадяча, хоч відстань між селами всього три кілометри.

Бачилися часто, бо на той час Світлана працювала у Гадячі, а Оля – у рідному селі. Летіли-пролітали роки, підростали діти, у Світлани – два сини, у Ольги – дві дочки.

Замолоду щастя частіше гостювало у Свєтиній родині: чоловік-красень, хазяйновитий, працьовитий, за таким не страшно і велике господарство порати, і діток ростити. Та й батьки всіляко допомагали з обох сторін і будинок новий зводити, і хлопчиків коли-не-коли побавити. У чарку Сашко не заглядав, все у сім’ю, у сім’ю…

Чи сядете Ви грати, наприклад, в шахи чи доміно, не знаючи правил? Навряд чи…

Мені як державному інспектору рибоохорони мало не кожного дня зустрічаються рибалки, які навіть приблизно не знають правил спортивного та любительського рибальства. Те саме можна сказати про орендарів водних об’єктів (ставків), які, у свою чергу, мають знати ще й правила промислового лову, правила заселення водних ресурсів (зариблення), порядок їх використання та ведення належної документації.

Ось і минуло два роки від того дня, коли перестало битися серце вчителя, наставника, лікаря, товариша, майстра спорту СССР з боксу, полковника медичної служби Олександра Олександровича Ісметова.

Кожен із тих, хто прийшов 29 лютого до меморіальної дошки  поклонитися пам’яті цієї людини, відчував у своїй душі і біль від втрати, і гордість за те, що доля звела з такою людиною.

Для багатьох його підтримка була опорою в скрутну хвилину, комусь він дав, так би мовити, путівку у життя. Когось примусив звернути з хибного життєвого шляху. Не одне життя врятоване за його допомогою. До Сан Санича, як називали його, можна було звернутися і з радістю, і з горем.

Унаслідок різкого зниження температури повітря електричні мережі працюють в умовах значного перевантаження, та створюється загроза аварійних відключень ваших домівок!

Просимо вас із розумінням поставитися до ситуації, що склалася, та обмежити використання потужних ЕЛЕКТРОНАГРІВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ з 17 до 20 години до 15 лютого.

Дякуємо за розуміння!

З повагою, адміністрація ПАТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО»

Напередодні новорічних свят в мережі магазинів «Діамант» (м. Гадяч, м. Зіньків, м. Лохвиця) відбулася святкова акція. Кожен покупець, який придбав золотий чи срібний виріб, мав знижки на ювелірні прикраси, а також автоматично брав участь у розіграші призів. Акція тривала з 12.12.11 по 12.01.12 р. Подібна акція відбулася не вперше, але новиною було те, що в ній брали участь не тільки мешканці Гадяча, а й Зінькова та Лохвиці. Розіграш відбувся 24.01.2012 року в приміщенні магазину «Діамант» у присутності представника редакції газети «Базар Медіа в Україні».

Власниками десяти призів, а саме виробів із срібла, від магазину «Діамант» стали гадячани Надія Деркач, Інна Шапран, Олена Турканова, Альбіна Клочко,  Олексій Шлапак, Ніна Балала; зіньківчани Сергій Курбаков, Оксана Силка та лохвичанка Любов Вовк. Щасливим власником суперпризу – срібного годинника – стала гадячанка Юлія Дмитренко.

Забезпечення доступності та якості медичної допомоги є проблемою, без вирішення якої турбота про громадян залишається лише словами, що згодом перетворюються на черговий фарс влади. Піклування про здоров’я свого народу має виявлятися не в кількості запевнень та гучних клятв. Людям хочеться реальних дій влади, які б були здатні полегшити їх життя та змінити його на краще.

Попри те, що географічно Україна є частиною Європи, складається таке враження, що якість медичних послуг у нашій державі знаходиться десь на одній паралелі з рядом африканських країн.

Минулі вихідні гадячанам запам’ятаються надовго. 20–22 січня у кіноконцертному залі «Дружба» відбулися перші кіносеанси. На широкоформаті показували фільм про Володимира Висоцького «Спасибі, що живий». За три дні прокату в кіно побували близько 700 чоловік. Задовго до початку сеансу люди юрбилися біля кас, голосно обговорюючи можливість, після 20-річної перерви, переглянути фільм на широкому екрані. У фойє молодь в передчутті чогось нового нетерпляче товпилася біля каси. Люди, більш старшого покоління згадували, як «ходили в кіно» в кінотеатр «Дружба». Під час спілкування з’ясувалося, що більшість прийшли подивитися не сам фільм, а з бажанням бути глядачами першого кіносеансу. Усім хотілося як найшвидше зайти в зал і відчути всі позитивні емоції від перегляду фільму на широкому екрані.

Різдвяними щедрівками із зимовими святами привітали жителів села Мартинівка учасники ансамблю «Чебреці».

Запросили аматорів до села голова Мартинівської сільської ради Микола Гавриш та голова правління ПАТ «Гадяцьке бурякогосподарство» Олександр Сухань.

У концерті звучали щедрівки, ліричні й жартівливі пісні у виконанні Володимира Близнюка, Михайла Крата, Ольги Литовки, Світлани Цілуйко, Раїси Перепаді, Валентини Єфімової, Антоніни Мельник, Любові Тимошенко та Миколи Ніженця.